Про страх
Людина дуже цікаве створіння. Здається всі ніби такі однакові, дві руки,дві ноги, голова. Все здається просто. А поглянувши ближче відкривається безмежний океан ОСОБИСТОСТІ. У кожного свої смаки і вподобання, що роблять саму людину унікальною і неповторною на цілому білому світі. Погодьтесь, немає копії жодної особи на всі сім міліардів осіб. СІМ МІЛІАРДІВ! 7000000000!!! Правда число вводить в стан не то ейфорії не то ступору. Уявити собі що всі ці мільярди ходять, працюють, відпочивають, та навіть просто – живуть на цій планеті стає якось дивно, що твій навколишній світ обмежений. Обмежений тисячею людей. Думаєш ти спілкуєшся з більшою кількістю? Ти напевне просто лікар гінеколог. А реальність така, що людина - обмежена. І найбільше людину обмежує саме страх.
Здається чого людині взагалі боятись? Ти живий, ти можеш робити все що тобі заманеться. А чому ж страшно? Часто можна зустріти пояснення цьому з допомогою теорій про те, що людина боїться вийти із зони певного комфорту в якій існує роками, а можливо і ціле життя. Ця зона комфорту у когось «більша чи менша», тому що хтось може без застережень поїхати в іншу державу не маючи грошей а просто бажання відвідати друга. А дехто боїться (ну або не має часу, здоровя, сил, фарту) піти в сусідній будинок до друга. Саме люди з обмеженою зоною комфорту, зоною яку людина не покидає, створюють ареал – дибілів. Чому? Саме вони винні у тому що держава «така погана», «ціни такі високі» і «я взагалі краще дома сидітиме дро…»ну ви надіюсь зрозуміли. Таким людям важко навіть прочитати маленьку КНИЖКУ! А та книжка необхідна умова розвитку не тільки тої окремої людини як індивіда а частини людства! Чому? Прочитавши її ви збільшуєте шанси на розвиток власного інтелекту і шанси на те що людина виживе. Читання змушує працювати уяву і розвиває не автора, бо ти купив його книжку, а тебе! ТЕБЕ! Страшно? Якщо ти прочитавши це боїшся – ти маєш шанс. Ти ще можеш взяти в руки книжку. Якщо ні – краще не читати далі. І не читати взагалі. Нічого. Тобі це не допоможе.
Страх дивна штука. Часто він змушує людей до неймовірних кроків і дозволяє змінитись за хвилину. А може знищити людину і все що вона створювала роками. Дивина цієї штуки полягає, що важко і пояснити що таке страх. Фізіологічна реакція організму? Набір психологічних рефлексів? Душа? Антивірусна програма як у комп’ютера? Сказати важко. Та страх є у кожного. Навіть страх мати страх. Фобія мати фобію.
До речі про фобії. Фобії це певний різновид страху, який полягає у тому, що особа боїться певної науково виділеної хрєні. Для чого взагалі придумувати назву до речі яку ти боїшся? Адже так ти визнаєш свій страх, свою слабість. А тому, що хочеться щоб тебе жаліли. Так приємно коли кажуть, що ти такий знедолений, такий бідненький…ти не котик і не цуценятко тому жаліти тебе не треба! Страх роз’їсть тебе з середини. Не можна боятись! Заборони в собі страх!
Гаразд. На мене вистачить сьогодні.
Ніколи і нічого не бійся. Тоді ти станеш супер людиною. Ти зміниш не тільки себе а й світ.
Цього мабуть ніхто і не дочитає до кінця. Хтось лінуватиметься. У когось не буде часу. Комусь цікавіше буде побігати ботом у контр страйк. А комусь страшно… бо він може ненавмисне стати розумнішим і зрозуміти, що все життя до цього часу яке він так оберігав від всіло – лайно, і він нічого в житті не добився крім крутого телефону на якому ніколи немає на рахунку і великого списку осіб протилежної статі з яким переспав. Хоча можна і без цього. Просто зрозуміє, що він лайно а світ існуватиме далі. Без страху